писменість світа й література київської русі та галицько-волинського князівства

писменість світа й література київської русі та галицько-волинського князівства

Український Історик > Історія України > 2. Середньовічна історія України > Писемність, освіта та література Київської Русі.

Загреб, кафедральний собор, напис глаголицею. Писемність та освіта. І хоча є згадки про те, що у східних слов’ян існувала своя писемність до ΙX ст. – про писемність у вигляді «рисок та резів» згадують Чорноризець Храбрий, Ібн-Фадлан, Ель Масуді та Іб-ель-Недіма.  У 996 році князь Володимир засновує першу школу на Русі. У храмах Києва, Новгорода та інших місць існували школи де вчилися переважно діти заможних верств населення.

у Києво-Печерській лаврі виникає освітній цент, де протягом історії Руси вчилося багато відомих церковних ієрархів та державних діячів. У Київській Русі достатньо швидко виник свій жанр літератури – літописання («Повість временних літ», 1113 р.).

Цінною пам’яткою староукраїнського письменства є «Повчання Володимира Мономаха своїм дітям», написане на початку XII ст.  Галицько-Волинська Русь після послаблення й спустошення Київської держави золотоординською навалою стала її політичною і культурною наступницею. Впродовж кількох століть вона, за словами М. Грушевською, залишалася головним резервуаром української державності та культури, виробленої київською добою. У ХІІ–ХІІІ ст. у Галицько-Волинській землі розвивається власна архітектурна школа. Культура Київської Русі та Галицько-Волинського князівства (IX – до сер.

XIIІ ст.) – явище середньовічної європейської культури, яскравий слід не тільки в українській, але й світовій історії.  В особливий жанр оригінальної літератури Київської Русі виділилися повчання морально-етичного характеру (кн. Святослава Ярославича “Ізборник” та кн. Володимира Мономаха “Повчання дітям”). Популярною була житійна (агіографічна) література, присвячена біографіям духовних і світських осіб, канонізованих церквою.  Галицько-Волинське князівство, яке знаходилося на крайньому заході, мало тісні культурні зв’язки з Угорщиною, Чехією і Балканами, сприймало, освоювало і переробляло елементи архітектури цих країн. Галицько-Волинська Русь зберегла і розвинула ті традиції освіти і письменства, які склались у період розквіту Київської Русі. Високий рівень освіти на західноукраїнських землях засвідчує те, що тут було поширене знання іноземних мов. Деякі листи князі та міщани писали латиною. Значна частина вищого духовенства походила з Греції, що також відбилося на мовній багатобарвності Галицько-Волинського князівства. Водночас мовою політики, міжнародної дипломатії була руська мова.

Работа по теме: Трипільці. Глава: Освіта й література Київської Русі та Галицько-Волинського князівства. ВУЗ: ХНПУ.  Ще до появи кирилиці на Русі існувало власне письмо «чертами й різами». Цим письмом, ймовірно, писалися міжнародні договори. Із створенням солунськими братами Кирилом і Мефодієм нової абетки – кирилиці (хоч більшість істориків схиляються до думки, що брати винайшли глаголицю, яка не прижилася) набуває поширення література на старослов’янській мові (староболгарська мова з використанням елементів живої народної мови).

Галицько-Волинська Русь зберегла і розвинула ті традиції освіти і письменства, які склались. у період розквіту Київської Русі. Високий рівень освіти на західноукраїнських землях засвідчує те, що тут було поширене. знання іноземних мов. Значна частина вищого. духовенства походила з Греції, що також відбилося на мовній багатобарвності Галицько-. Волинського князівства. Водночас мовою політики, міжнародної дипломатії була руська. мова.

Мистецтво Київської Русі: архітектура, образотворче мистецтво, театральне мистецтво, музика.

Культура Галицько-Культура дохристиянської Русі. В IХ ст. у Східній Європі сформувалася ранньофеодальна держава — Київська Русь, яка відіграла важливу роль в історії не лише східноєвропейської, а й західноєвропейської цивілізації.  Введення християнства значно прискорило розвиток писемності і літератури на Русі. Ще в 60-70-х роках IX століття візантійський імператор Михайло III відправив до слов’ян двох братів-священиків Костянтина (в чернецтві — Кирило) і Мефодія. Розвиток культури й освіти Київської Русі та Галицько-Волинської держави в 9-14 ст. Особливістю розвитку культури є переважання запозичення і творчого переосмислення візантійських традицій і канонів, хоча основою культури були місцеві елементи, властиві народному світорозумінню. Велика роль дохристиянського культурного середовища, домінування впливу християнства у культурі. Становлення власної державності сприяло культурному розвиткові наших предків. Освіта. За князювання Володимира Великого вже існувала школа для навчання дітей найближчого оточення князя. Відомо про школу при Софійському собо На етапі завершення формування державності Київської Русі її культура збагатилась на нові елементи. Найважливішим з них стала писемність, яка поширилась у східнослов’янському світі значно раніше від офіційного введення християнства. Певне уявлення про слов’янське письмо язичницького часу дають відкриття ряду глеків і мисок черняхівської культури (II—V ст.). Нині відомо близько десятка посудин з досить цікавими графічними орнаментами. Аналіз їх, здійснений Б.Рибаковим, показав, що перед нами добре розроблена календарна система, за допомогою якої слов’яни рахували й ворожили. Галицько-Волинська Русь як культурна спадкоємниця культури Київської Русі. Духовна культура.

Архітектура.  1. Запровадження християнства та його вплив на культуру Київської Русі. 2. Розвиток писемності й освіти, запровадження церковнослов’янської мови як літературної мови Київської Русі. 3. Архітектура, образотворче мистецтво й іконопис Київської Русі. 4. Галицько-Волинська Русь – спадкоємниця культури Київської Русі, її здобутки в галузі матеріальної та духовної культури. Тематика наукових рефератів та творчих есе: Запровадження християнства та його значення для культурного прогресу Київської Русі. Остромирове євангеліє – визначна пам’ятка духовної культури. Визначні пам’ятки архітектури Київської Відомо про школу при Софійському собо Тема работы: Основні етапи історії Київської Русі та Галицько-Волинського князівства по предмету История.

Размер: 27.76 КБ. Содержит 19303 знака, 0 таблиц и 0 изображенийЗміст1.Соціально економічні і політичні передумови утворення Давньоруської держави.Основні етапи історії Київської Русі.Державний лад Київської Освіта в Галицько-Волинському князівстві продовжувала традиції шкільництва Київської Русі.

Ці традиції зв’язували освіту з діяльністю церкви, що відповідало тодішнім умовам економічного й культурного життя. У парафіяльних, монастирських та єпископських школах навчання і виховання було в основному релігійним.  Літописи та інші джерела засвідчують, що в Галицько-Волинському князівстві, як і в усій Київській Русі, майже всі діти здобували початкову освіту. Так, сирійський мандрівник Павло Алеппський, який подорожував по руській землі, у своїх спогадах висловив здивування, що переважна більшість людей, у тому числі жінки і дівчата, вміють читати, знають порядок церковних служб і хоровий спів.

Культура Галицько-Волинського князівства є складовою частиною культури Русі. При тому вона відчутно відрізняється від культури інших земель, маючи власні самобутні риси та оригінальність. Навіть після монголо-татарської навали впродовж століття Галицько-Волинська Русь не відставала у своєму культурному розвитку від сусідніх держав, а в ряді випадків стала батьківщиною творчих здобутків, що збагатили всю тогочасну східноєвропейську культуру. Танці доби Київської Русі виконувалися в супроводі співу, музики (гуслі, сопілки, труби, бубни) та плескання в долоні. Літописець оповідає, що народ сходився на майдані або на вулиці для загальної розваги. Загальнонародні танці відбувалися під час бенкетів, весіль, вечорниць, на свята русалій, тобто вночі під Івана Купала.  Галицько-Волинське князівство в силу свого географічного положення та історичної долі знаходилося під постійним впливом різних культур — європейськогокатолицизму і православ’я. Це спричинило постання нової галицько-волинської культури, яка успадкувала традиції Київської Русі й увібрала у себе багато новацій сусідніх держав. Освіта в Галицько-Волинському князівстві продовжувала традиції шкільництва Київської Русі. Розвиток культури в Галицько-Волинському князівстві сприяв. закріпленню історичних традицій Київської Русі. Упродовж багатьох. сторіч ці традиції зберігались в архітектурі, образотворчому.  Українська культура княжої доби 79. 6. Розвиток, центри та пам’ятки писемності. 7. Освіта та література Київської Русі. 8.

Значення «Повісті минулих літ» в українській культурі.

9. Пам’ятки архітектури. 10.

Пам’ятки давньоруського іконопису та книжкової мініатюри. 11. Культура Галицько-Волинського князівства як продовження. традицій Київської Русі. 1Архітектура та скульптура Галицько-1Пам’ятки іконопису на галицько-волинських землях ХІІІ –. середини XIV ст.

Прослухавши лекцію на тему «Галицько-Волинське князівство – правонаступник Київської Русі» та опрацювавши матеріал відповідних параграфів шкільного підручника з історії вступники повинні ознайомитися з новим етапом української історії – добою існування Галицько-Волинської держави, спадкоємниці політичних та соціально-культурних Вивчаючи тему рекомендуємо звернути увагу на такі її елементи: причини виокремлення Галицької та Волинської земель в окремі удільні князівства; внутрішня та зовнішня політика князів Романа Мстиславовича, Данила На етапі завершення формування державності Київської Русі її культура збагатилася новими елементами. Найважливішим серед них стала писемність, поширення якої в східнослов’янському світі передувало офіційному введенню на Русі християнства. Археологічні дослідження дають можливість віднести час оволодіння неупорядкованим письмом до ІХ ст. Болгарський письменник початку Х ст. Чорноризець Храбр у своїй праці “Сказання про письмена” писав, що коли слов’яни були ще язичниками, вони писали й ворожили за допомогою рисок і зарубок (“черт і рєз”).

Це було примітивне піктографічне (малюнкове) п Навіть після монголо-татарської навали у продовж століття Галицько-Волинська Русь не відставала у своєму культурному розвитку від сусідніх держав, а в ряді випадків стала батьківщиною творчих імпульсів, що збагатили всю тогочасну східноєвропейську культуру.  Освіта в Галицьких і Волинських землях продовжувала традиції Київської Русі. При церквах, особливо при монастирях, єпископських кафедрах існували школи. До них приймали хлопчиків з семи років. Літописання в Галицько-Волинському князівстві мало свої особливості. Одні дослідники вважають, що воно було продовженням традицій київських літописців, інші стверджують, що тут існувала зовсім інша традиція: написання окремих повістей, своєрідних світських житій князя, які згодом були об’єднані в єдиний твір. До нашого часу не збереглися пам’ятки світської літератури Галицько-Волинської Русі, хоча їхнє існування безсумнівне. Найраннішою літописною пам’яткою краю є «Повість про осліплення Василька», написана 1097 р. невідомим автором. У ній розповідається про трагічну долю теребовлянського княз Освіта розвивалася за традиціями, започаткованими в Київській Русі. Новим явищем стало заснування освітніх центрів при дворах князів і здобуття окремими особами вищої освіти за кордоном. ЛІТОПИСАННЯ.  Твір проймають ідеї любові до Руської землі (Русі), обов’язку захищати її від ворогів. Галицько-Волинський літопис є не лише безцінним історичним джерелом, а й унікальною пам’яткою літературного процесу XIII ст. АРХІТЕКТУРА.

Архітектура Галицько-Волинської держави від-зиачається яскравою самобутністю. Прослухавши лекцію на тему «Галицько-Волинське князівство – правонаступник Київської Русі» та опрацювавши матеріал відповідних параграфів шкільного підручника з історії вступники повинні ознайомитися з новим етапом української історії – добою існування Галицько-Волинської держави, спадкоємниці політичних та соціально-культурних Вивчаючи тему рекомендуємо звернути увагу на такі її елементи: причини виокремлення Галицької та Волинської земель в окремі удільні князівства; внутрішня та зовнішня політика князів Романа Мстиславовича, Данила Особливості розвитку культури Галицько-І.Культура Галицько-Волинської держави у першій половині XIV ст. переживала піднесення. Цьому сприяли: • розвиток економіки; • розбудова міст.  4.Основною рисою культури Галицько-Волинської держави були її тісні зв’язки з іншими землями Київської Русі. 5.Для культури Галицько-Волинської доби характерне поєднання слов’янської спадщини і нових рис, поява яких була зумовлена зв’язками з Візантією і Центральною Європою, з країнами Сходу. Освіта та писемність завжди були ознакою могутності та культурності будь-якої держави. 1.Повсюди у містах, а також у сільській місцевості при церквах, існували школи, у яких навчали грамоті. Галицько-Волинське князівство не було обкладене татарською даниною. Але під тиском обставин князь змушений був відвідати монгольську столицю і визнати васальну залежність від завойовників. Проте, це ще не призвело до повної втрати суверенітету українців.  Воно репрезентувало себе в світі як перша етнічно українська держава, що стала безпосередньою спадкоємицею Київської Русі, відкрила широкий шлях західноєвропейським культурним впливам, зберегла і розвинула державотворчі традиції, щоб згодом передати їх українському козацькому руху. Особливості Литовсько-Руської держави.

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

гдз укр мова 10-11 класс олійник

збірник задач з фізики 10 клас божинова відповіді

українськамова та література 10 клас відповіді заболотний