реферат на тему навчально-розвивальне середовище- педагогічна умова формування ціннісного ставлення до навчанняучнів молодших класів

реферат на тему навчально-розвивальне середовище- педагогічна умова формування ціннісного ставлення до навчанняучнів молодших класів

Розвивальне середовище – це сукупність умов, які забезпечують різнобічний розвиток дітей; це система матеріальних об’єктів їхньої діяльності. Створення в дошкільному закладі повноцінного розвивального середовища та забезпечення відповідної позиції вихователя в організації діяльності дітей – провідний засіб реалізації завдань сучасного реформування освіти. Адже правильно організоване розвивальне середовище сприяє соціалізації дитини, впливає на всі аспекти її розвитку.  Це означає, що пріоритетною метою виховання є формування гармонійної та всебічно розвиненої особистості. Завдання педагога полягає у забезпеченні інтересів дитини у задоволенні її природних нахилів і потреб.

Комплекс педагогічних умов формування умінь молодших школяр.  Проте не всяка мотивація сприяє формуванню умінь. Наприклад, на першому рівні розвитку умінь негативне ставлення учнів до навчальних дій гальмує їх виконання.

Для другого рівня розвитку вмінь такими мотивами є негативне ставлення і індиферентність, тобто це такі мотиви, рівні, розвитку яких нижче рівня типовою мотивації для даних умінь. Що стосується мотивів більш високого рівня розвитку в порівнянні з рівнем типового мотиву, то на перший погляд всі вони мають сприяти формуванню умінь (для першого рівня розвитку вмінь це ситуативний, який піднісся інтерес і потреба).

Мета курсової роботи: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити вплив шляхів та умов формування у дітей молодшого шкільного віку ціннісного ставлення до природи. Завдання: 1. Здійснити теоретичний аналіз літературних джерел та узагальнити сучасні підходи з даної проблеми. 2. Ознайомитись з необхідністю екологічного виховання учнів початкових класів; 3. Обґрунтувати основні шляхи та умови формування у дітей молодшого шкільного віку ціннісного ставлення до природи. 1.2 Педагогічні умови виховання в учнів початкових класів бережливого ставлення до природи. 8. 1.3. Використання народних традицій при формуванні бережливого ставлення школярів до природи. 21. Розділ Методична розробка уроку „Земля — наш дім”.  Предмет дослідження — зміст та методи роботи вчителя початкових класів по формуванню бережливого ставлення до природи молодших школярів. Гіпотеза: ефективність розвитку у молодших школярів бережливого ставлення до природи. Мета: з’ясувати вплив різних підходів до розвитку бережливого ставлення до природи молодших школярів. Завдання: проаналізувати психолого-педагогічну літературу з даної проблеми Пропоную шляхи формування математичної компетенції учнів. Впроваджую дослідницьку спрямованість природознавчої компетенції. Стаття на урок Різне скачати.  навчально-пізнавальні ігри, використання рольових ігор; практична спрямованість навчання  Природнича компетентність молодших школярів вимагає певних умов для реалізації своїх завдань: природне розвивальне середовище створення умов для спілкування дітей з об’єктами природи; організація активної діяльності дітей у природі. Про значущість природного розвивального середовища у розвитку природничої компетентності молодших школярів свідчать різні види діяльності, зокрема:: спостереження. ігрова діяльність. розглянути специфіку педагогічних умов формування дослідницько-пошукових здібностей у молодших школярів. Методи дослідження.  Значення формування в учнів початкової школи дослідницько- пошукових здібностей полягає в тому, що етап початкового навчання є перехідним від звичного способу життєдіяльності в період дошкільного дитинства до способу, який домінує в режимі життєдіяльності молодшого, а потім і старшого підліткового віку.  Розвивальне навчання – не просто один з нових методів навчання, воно є праобразом принципово нової системи освіти. Тема педради: Формування у школярів потреби і навичок самоосвітньої роботи, здатності до навчання впродовж усього життя на основі впровадження інноваційних технологій навчання.

Мета: — сприяти формуванню вмінь та навичок здобувати знання самостійно за допомогою. різних джерел інформації  Роль інтерактивних технологій у розвитку інтересів учнів до самонавчання. (МО вчителів початкових класів). Пошуково-дослідницька та проектна діяльність. (МО суспільно гуманітарного циклу). Вплив інформаційно-комунікативних технологій на формування у школярів потреби і навичок самоосвітньої роботи. (МО природничо-математичного циклу). III етап – пошук рішення всередині кожної групи, створення «Кола ідей».

До основних педагогічних умов формування ціннісного ставлення до оздоровчо-розвивальної діяльності належать: ● організація педагогічного процесу, що визначає активізацію ціннісно орієнтованої сфери в єдності таких компонентів, як цільовий, змістовно-операційний, мотиваційно-вольовий (А. Артюшенко)  Психолого-педагогічні умови формування позитивного ставлення до цінностей фізичного виховання і спорту характеризуються  Формування ціннісного ставлення старшокласників до навчально-виховного процесу оздоровчо-розвивальної спрямованості  Другий – формування ставлення учнів до норм і правил поведінки. Третій – формування поглядів і переконань. Розвивальне середовище – комплекс психолого-педагогічних, матеріально-технічних, санітарно-гігієнічних, ергономічних, естетичних умов, що забезпечують організацію життєдіяльності дітей у шкільному навчальному закладі.  Природне середовище вважається розвивальним за умови, якщо воно сприяє становленню у дітей цілісного сприйняття природного довкілля, прояву інтересу до нього; оволодінню елементарними уявленнями про явища та об’єкти природи, взаємозв’язки між ними; розвитку у дітей емоційно-ціннісного ставлення до природи; формуванню навичок екологічно доцільної поведінки.  Облаштування розвивального середовища для 2-4 класів Для 2-4 класів теж Предмет дослідження – педагогічні умови формування у дітей старшого дошкільного віку цілісного ставлення до природи. Робоча гіпотеза: виховання у дітей старшого дошкільного віку ціннісного ставлення до природи здійснюється ефективно за дотримання таких педагогічних умов: забезпечення єдності впливу на інтелектуальний, емоційний та діяльнісний розвиток особистості, :гармонізації виховного впливу природного та соціального середовища; використання особистнісно зорієнтованих технологій екологічного виховання.  активізація діяльності щодо поліпшення природного і штучно створеного середовища, нетерпиме ставлення до дій людей, які приносять їй шкоду, пропаганда природоохоронних ідей. Тобто, формування екологічної компетентності в учнів початкових класів передбачає, в першу чергу становлення екологічної відповідальності в учня початкової школи, яке базується на використанні в навчальному процесі  Найкраще сприймається та осмислюється та інформація, яку опрацьовуєш самостійно, до якої учні виявляють поглиблений інтерес. Природоохоронна діяльність повинна реалізовуватись безперервно на всіх рівнях організації навчально-виховного процесу, з усіх предметів і ґрунтуватись на принципах зв’язку теорії з практикою, науковості, міжпредметності, індивідуального підходу. Крім того вона повинна впливати на формування цілісної орієнтації усіх учнів. Формування екологічної культури молодших школярів у сучасній початковій школі. Тернопіль 2009. Зміст.  Відтак вчені виявили, що свідоме й бережливе ставлення до природи слід формувати з дитинства у сім’ї та школі, за умови активного формування екологічної культури й накопичення систематичних знань у цій галузі. Екологічне навчання і виховання – це психолого-педагогічний процес, спрямований на формування в людини знань наукових основ природокористування, необхідних переконань і практичних навичок, певної орієнтації та активної життєвої позиц в галузі охорони, збереження і примноження природних ресурсів.  Предмет дослідження – педагогічні умови забезпечення екологічного виховання молодших школярів. Формування компонентів навчально-пізнавальної діяльності учнів здійснюється за умов партнерства, спів-управління, суб’єкт-суб’єктних відносин. У процесі такої взаємодії розв’язуються завдання розвитку ціннісних орієнтацій, творчого потенціалу учнів, прагнення до самореалізації; оптимального добору форм, методів і засобів навчальної взаємодії; урахування індивідуальних особливостей. Ефективність навчально-пізнавальної діяльності залежить від особистих якостей учня: його активності, самостійності, ініціативності, а також бажання вчитися (наявності стійкої мотивації). на тему: «Формування екологічної компетентності у молодших школярів до світу птахів». ЗМІСТ.  розширювати пізнавальні інтереси через формування ціннісного ставлення до птахів; формувати у молодших школярів уявлення про взаємозв’язки у природі, навички культурної поведінки у довкіллі  Формування екологічної компетентності до світу птахів у молодших школярів полягає у створенні умов для розвитку пізнавального інтересу до птахів, вміння логічно мислити, вести системний пошук розв’язання екологічних проблем, обґрунтовувати знайдене рішення. РОЗДІЛ 2.  На підставі отриманих результатів можна зробити висновок про те, що робота з формування екологічної компетентності учнів початкових класів ПЕРЕДМОВА Формування соціальної компетентності у молодших школярів є одним з найбільш актуальних завдань сучасної початкової ланки освіти, оскільки ця компетентність визначає успішність в їх повсякденному житті, стимулюватиме їх інтеграційні процеси, дозволяючи не тільки адаптуватися, але й активно впливати на життєві події, засвоювати певні соціальні позиції, змінювати навколишню дійсність і самого себе.  Залежно від виду компетенцій (предметні, соціальні, особистісні) шляхи та терміни їх формування в учнів є різними. Мета екологічного виховання молодших школярів — формування відповідного ставлення до навколишнього середовища, яке будується на базі екологічної свідомості. Це допускає дотримання споглядацьких і правових принципів природокористування та пропаганду ідей його організації, активну діяльність по вивченню й охороні природи своєї місцевості. Актуальність даної проблеми зумовила вибір теми дослідження — «Засоби та шляхи формування системи екологічної освіти та виховання молодших школярів».  oзалучення учнів до оцінки подій, вчинків, явищ суспільного життя і на цій основі формування у них ставлення до навколишньої дійсності, до своїх громадських і моральних обовязків Формування готовності до навчання в початковій школі означає створення у дітей передумов для успішного засвоєння навчальної шкільної програми та входження кожної дитини в учнівський колектив. При цьому працівники дошкільних установ (у  У підсумку підвищені навантаження призводять до перевтоми дітей, погіршення їх здоров’я, зниження учбової мотивації, втрати інтересу до навчання і т.д. Вони є причиною неврозів дітей та інших небажаних явищ при переході до шкільного навчання. При цьому гра та інші специфічні для дошкільного віку види діяльності витісняються поурочними заняттями, що ще більше погіршує ситуацію. Розділ Педагогічні умови виховання ціннісного ставлення до природи дітей старшого дошкільного віку1 Дослідження рівнів сформованості в дітей старшого дошкільного віку емоційно-ціннісного ставлення до природи засобами мистецтва.  Дослідження показують, що великий обсяг негативної інформації може шкідливо позначитись на психіці маленьких учнів: виникає почуття страху, безсилля, зневіра в можливості змінити ситуацію на краще Отже, основне завдання кожного педагога?

виховати в дошкільнят прагнення виконувати хоча б найпростіші, але конкретні дії для збереження навколишньої природи І навчити їх цього. Розділ Педагогічні умови виховання ціннісного ставлення до природи дітей дошкільного віку. 4. Наступність у педагогічних вимогах та умовах виховання дітей.

Література. 1. Амонашвили Ш.А. Здравствуйте, дети.  Розвивальне навчання набуло надзвичайної популярності серед практиків у галузі як шкільної, так і дошкільної освіти. Інтерес до ідей розвивального навчання пов’язаний із усвідомленою вчителями та вихователями необхідністю перебудувати навчально-виховний процес на гуманістичних та демократичних засадах.  Звідси випливають такі важливі принципи організації навчально-виховного процесу, як: • провідна роль теоретичних знань та навчання на високому рівні трудності  Ще в дошкільному віці педагоги починають формувати у дітей позитивне ставлення до вчителя, повагу до нього. Методика формування світогляду в учнів початкових класів засобами навчальної діяльності під час вивчення курсу «Я і Україна»… 10.  Аналіз літератури свідчить, що формування світогляду молодших школярів засобами навчальної діяльності було предметом вивчення багатьох педагогів і психологів.  Актуальність проблеми, теоретичне значення і потреба педагогічної практики зумовили вибір теми курсової роботи — «Формування світогляду молодших школярів засобами на вальної діяльності». Об’єкт дослідження — процес формування світоглядумолодших школярів. Предмет дослідження — умови формування світогляду в учнів початкових класів.

реферат на тему Екологічне виховання учнів початкових класів. Подробнее о работе: Читать или Скачать.  Екологічним вихованням учнів початкових класів називається цілеспрямована діяльність учителя над формуванням у молодших школярів бережливого ставлення до природи як першооснови життя людини й джерела унікальних матеріальних й духовних цінностей, піклування про збільшення її багатств. Людина є частиною природи. Формування ціннісного ставлення до навчання в учнів молодших класів. Школи-комплексу естетичного виховання.

13.00.07 — теорія і методика виховання.  У першому розділі “Формування ціннісного ставлення до навчання в учнів молодших класів як педагогічна проблема” здійснено аналіз підходів до визначення поняття „ціннісне ставлення до навчання в учнів початкових класів школи-комплексу естетичного виховання” у філософській, психолого-педагогічній літературі; розкрито сутність понять „цінність”, „ціннісні орієнтації”, „ціннісне ставлення до навчання”. — навчальна (формування мотивації, досвіду навчально-пізнавальної та практичної діяльності, засвоєння основ наукових знань, ціннісних орієнтацій особистості); — виховна (формування моральних, естетичних якостей і ставлень людини)  Розвивальне середовище — комплекс психолого-педагогічних, матеріально-технічних, санітарно-гігієнічних, ергономічних, естетичних умов, що забезпечують організацію життя дітей у дошкільному закладі.  Завдяки цьому у групах об’єднуються близькі за віком діти (молодша і середня, старша і підготовча групи), що дає змогу в основному зберегти режим їхнього життя; 4) комплектування на основі родинних стосунків. Формування сутнісного змісту навчально-дослідницької діяльності….43 1.2.3. Уточнення сутнісного змісту навчально-дослідницької діяльності….….52 Педагогічна взаємодія як основа організації навчально-дослідницької діяльності молодших школярів.…. ….

63 Висновки до першого розділу….77 РОЗДІЛ ІІ.  ВСТУП. Актуальність теми. Залучення учнів до навчально-дослідницької діяльності. в урочний та позаурочний час є одним зі способів організації навчання в початковій. Формування екологічної грамот­. ності молодших школярів пов’язане з умінням спосте­ рігати, встановлювати елементарні зв’язки і залежності, відчувати радість від взаємодії з живими істотами, що знаходяться поруч. Цьому сприяють уроки-екскурсії, що мають велике пізнавальне значення. Програмові уроки-екскурсії у початкових класах розглядаються як метод і як форма організації навчання.  Проводяться бесіди, що надають можливість оцінити ставлення до природи, роздуми учнів про заходи щодо поліп­ шення умов життя населення свого краю, збере­ ження довколишньої природи.  Навчально-дослідницькі завдання кожний учень виконує самостійно, хоча за змістом вони можуть бути однаковими для групи чи всього класу. Формування в учнів екологічної культури повинно спиратися на загальні теоретичні основи та мати чітко окреслену тактику – методику. Розробка теоретичних засад повинна базуватися на основних парадигмах екологічної філософії  Екологічне виховання — систематична педагогічна діяльність, спрямована на розвиток в учнів екологічної культури. Завдання екологічного виховання полягає у формуванні екологічних знань, вихованні любові до природи, прагненні берегти, примножувати її, формуванні вмінь і навичок діяльності в природі. Як і кожен з напрямків виховання, екологічне виховання має мету, завдання, основні принципи, форми, методи та показники сформованості.  — навчально-практичні : фенологічні спостереження 3. Формування поглядів, переконань, ставлення учнів до норм, правил поведінки, знань, тобто становлення в людини позиції, оцінок, бо засвоєння знань проходить стадію усвід­ омлення, осмислення, визначення ставлення людини до них.  У дошкільному та молодшому шкільному віці важливо формувати здатність дитини пізнавати себе як члена сім’ї, роди-ни, дитячого угруповання, як учня, жителя міста чи села; вихо-вувати в неї любов до рідного дому, школи, вулиці, своєї країни, її природи, рідного слова, побуту, традицій.  Ціннісне ставлення до людей виявляється в моральній активності особистості Формування комунікативної компетентності молодших школярів в умовах нової української школи. 15Стукас Е  У навчальному зошиті на початку, майже кожної теми, подано завдання для організації дослідницької діяльності учнів з математичними матеріалами, введення нових понять та способів діяльності також здійснюється шляхом роботи учнів з цими матеріалами. Отже, певну частину уроку учні працюють з арифметичними штангами, числами і кружечками, набором геометричних фігур, досліджуючи математичні поняття, операції й залежності. Навчально-методичний посібник адресовано студентам педагогічних ВНЗ, учителям початкової школи, викладачам психолого-педагогічних та фахових дисциплін системи професійної та післядипломної педагогічної освіти. УДК 377.3.091 ББК 74.10© Бондар.І., загальна редакція, 2011 © Митник О.Я., упорядкування, 2011 © Видавництво “Початкова школа”, 2011 ISBN 978-966-8087-38-7. ВСТУП. Провідна мета освіти — виховання особистості учня-творця, учня, котрий буде спроможний у своїй подальшій життєдіяльності створювати матеріальні й духовні цінності, змінювати на краще суспільне життя і себе, аналізувати й Усі навички дослідницької діяльності учнів сприяють формуванню їхніх життєвих компетенцій.  Пропонується загальна тема. Обсяг роботи невеликий. У першому класі НУШ вчитель проводить ранкові зустрічі – зустрічі на початку дня з педагогом.

На цьому етапі роботи є ефективними ігри-дослідження, які захоплюють дітей. допомагають в організації дослідного навчання.  навчально-дослідницьких завдань, постановка і рішення самими школярами навчально-дослідницьких завдань, узагальнення і висновків. З урахуванням особливостей даного етапу.  молодших школярів» О.Я.Савченко зазначає, що розвивальний вплив навчального середовища стає більш помітним за умови, якщо дитина вступає з ним в активний.

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

гдз укр мова 10-11 класс олійник

збірник задач з фізики 10 клас божинова відповіді

українськамова та література 10 клас відповіді заболотний